На початку ХХI століття тероризм (незаконне фізичне або психологічне насильство) став одним із найнебезпечніших викликів людству. Організація ефективної протидії тероризму є актуальною і для нашої держави, особливо у зв’язку з напруженою обстановкою, що склалася в Донецькій та Луганській областях.

Попередження терактів та організація роботи з протидії тероризму здійснюється як цілеспрямована загальнодержавна політика у сфері протидії тероризму.
Нормативно-правовою основою боротьби з тероризмом є:
- Конституція України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text;
- Кримінальний кодекс України;
- Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003р. №638 – IV із змінами https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text;
- Указ Президента України від 5 березня 2019 року № 53/2019 «Про Концепцію боротьби з тероризмом в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/53/2019#Text;
- Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом (1977р.);
- Шанхайська конвенція про боротьбу з тероризмом, сепаратизмом та екстремізмом (2001р.);
- Хартія ОБСЄ щодо попередження тероризму і боротьби з ним (2002р.) та інші.
 
Поняття про тероризм, терористичний акт та основні напрямки протидії тероризму
У ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» зазначено, що тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади, або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей, або погрози злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.
За Законом, терористичний акт – злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачено кримінальним кодексом України.
Терористична діяльність – діяльність, яка охоплює:
- планування, організацію, підготовку та реалізацію терактів;
- підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства;
- організацію незаконних збройних формувань, злочинних угрупувань для виконання терактів;
- вербування, озброєння та підготовку терористів;
- пропаганду і поширення ідеології тероризму;
- фінансування терористичних груп (організацій).
Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер.
За причинами походження тероризм ділиться на: соціальний (ідеологічний), національний, релігійний, світоглядний, економічний, кримінальний. Деякі вчені визначають також інші види  тероризму: інформаційний тероризм, внаслідок якого здійснюється вилив на психіку і свідомість людей (за Д.В.Ольшанським); суїцидний тероризм, пов'язаний з готовністю людини пожертвувати своїм життям в інтересах досягнення визначеної політичної мети; технологічний тероризм, під яким розуміють незаконне використання ядерної, хімічної, біологічної зброї радіоактивних, хімічних високо токсичних речовин та бактеріальних засобів; антидержавний тероризм – цілеспрямована незаконна діяльність окремих осіб чи груп (формувань) на зміну соціально-економічного та державного устрою, яка здійснюється кримінальним (терористичним) способом (за М.Д.Литвіновим).
Форми прояву тероризму різноманітні: від телефонних погроз, закладання вибухівки, підпалів, до захоплення заручників, захоплення морських, річних, повітряних суден, транспортних засобів, застосування бойових засобів ураження тощо.
Загальновизнаними пріоритетними напрямками протидії тероризму, розробленими під егідою ООН, визначаються такі:
1. Розвиток антитерористичної міжнародної бази:
- удосконалення механізмів видачі терористів;
- застосування принципу невідворотної відповідальності за злочини тероризму.
2. Активізація боротьби з фінансуванням тероризму.
3. Унеможливлення доступу терористів до засобів (зброї) масового ураження та їхньої доставки;
- протидія можливому застосуванню терористами біологічних, ядерних та радіоактивних речовин.
4. Посилення контролю за оборотом звичайних видів зброї.
5. Заходи щодо забезпечення прав людини: захист людей від тероризму.
У протидії тероризму виділяються два взаємопов’язані напрямки:
- силовий, спрямований на виявлення, придушення, ліквідації та покарання як одиноких фанатиків, так і членів професійних терористичних організацій;
- профілактичний, спрямований на превентивну суспільну ізоляцію прихильників тероризму і поєднує в собі санкції й стимули, а також інформаційну та виховну роботу.
Саме у профілактичному напрямку полягає наша участь у роботі щодо протистояння тероризму.
Деякі заходи щодо протидії тероризму окреслені в листі заступника Міністра Освіти і науки Павла Полянського від 25.07.2014р. №1/9-372, в якому керівникам навчальних закладів доручається:
- регулярно організовувати і проводити серед працівників і студентської молоді заходи щодо підготовки до захисту та дій в умовах загрози та скоєння терактів;
- вживати додаткових організаційних заходів щодо забезпечення належного рівня безпеки, охорони, контролю за станом безпеки в місцях масового перебування людей;
- забезпечення готовності органів управління, сил і засобів ЦЗ до дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із терактами.
Основні заходи з метою підвищення рівня безпеки та протидії можливим терористичним посяганням: перевірка стану системи охорони, визначення ступеню її надійності; розроблення і доведення до відома працівників і студентів Планів евакуації із будівель, визначення порядку дій працівників під час евакуації людей; щоденний обхід території та огляд об’єктів, зокрема складів з метою перевірки їх стану, виявлення підозрілих предметів, запобігання закладки вибухових пристроїв, перевірка стану шляхів евакуації людей і транспорту, не допускати перекриття та захаращення цих шляхів; здійснення систематичної перевірки технічного стану систем оповіщення, зв’язку, інформування; ретельний підбір персоналу при прийомі на роботу, робота щодо підвищення пильності; ретельна перевірка перед допуском на об’єкти ЗВО фахівців сторонніх організацій; навчання (тренування) працівників і студентів щодо порядку дій при виявленні вибухонебезпечних предметів; доведення до працівників і студентів номерів телефонів спеціальних служб (ДСНС, СБУ, УМВС, ШМД).

 Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:
- не торкайте у вагоні поїзда, під’їзді або на вулиці нічийні пакети (сумки), не підпускайте до них інших. Повідомите про знахідку співробітника поліції;
- у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримайтеся від різких рухів, лементу  й стогонів;
- при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, подалі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;
- використайте будь-яку можливість для порятунку;
- якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;
- намагайтеся запам'ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.
Дії під час перестрілки:
- якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж ляжте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам'ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під'їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;
- проводьте заходи для порятунку дітей, за необхідності прикрийте їх своїм тілом. За можливості повідомте про інцидент співробітників поліції;
- якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку, – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під'їзді, далі від вікон.
Дії у випадку захоплення літака (автобуса):

  Якщо ви стали жертвою телефонного терориста:
- подзвоніть з іншого телефону (мобільного, від сусідів) на вузол зв`язку і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;
- намагайтесь затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);
- одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім в поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;
- напишіть заяву начальнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
- поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив і прийме необхідні міри.
Виявили вибуховий пристрій телефонуй 101 або 102!
Державна служба України з надзвичайних ситуацій попереджає громадян про своєчасне інформування щодо виявлення вибухових пристроїв.
Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:
- предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;
- наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;
- предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.
Категорично забороняється:
- торкатися предмету і пересувати його;
- користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
- заливати його рідинами, засипати грунтом або чимось його накривати;
- торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.
При виявленні вибухових пристроїв телефонуйте 101 або 102.

Більш детально на офіційному сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій
https://www.dsns.gov.ua/ua/Abetka-bezpeki.html#1